
Таблиця змісту
- Виконавче резюме: Огляд орендного ринку Іраку
- Ключові статистичні дані та показники орендного ринку 2025 року
- Розподіл за великими містами: Багдад, Басра, Ербіль та інші
- Правова база: Орендні закони, контракти та права орендарів
- Оподаткування та виконання: Що повинні знати орендодавці та орендарі
- Економічні фактори: Нафта, відновлення та урбанізація
- Іноземні інвестиції та експати: Можливості та перешкоди
- Виклики: Безпека, інфраструктура та регуляції
- Перспективи: Прогнози на 2025–2029 роки
- Ресурси та офіційні контакти для учасників ринку
- Джерела та посилання
Виконавче резюме: Огляд орендного ринку Іраку
Орендний ринок в Іраку залишається ключовим сегментом ринку нерухомості країни, сформованим нещодавніми соціально-економічними змінами, регуляторними реформами та зміщеннями демографічних тенденцій. Станом на 2025 рік, урбаністичні центри Іраку—особливо Багдад, Ербіль і Басра—продовжують відчувати сильний попит на як житлові, так і комерційні орендні приміщення, спричинений зростанням населення, внутрішніми переселеннями та триваючими зусиллями з відновлення. За даними Центральної статистичної організації, міське населення Іраку перевищило 71% у 2024 році, що свідчить про стійку потребу в орендному житлі, особливо в метрополітенах і постконфліктних регіонах.
Правова база, що регулює оренду, головним чином базується на Цивільному кодексі Іраку (Закон № 40 від 1951 року), який визначає права та обов’язки орендодавців і орендарів. Нещодавня законодавча увага була зосереджена на покращенні захисту орендарів та стабілізації орендних цін, особливо на фоні інфляційного тиску та нестачі житла. Міністерство юстиції сигналізувало про можливі зміни в законах про оренду, намагаючись уточнити процедури виселення та зміцнити механізми виконання контрактів. Виконання вимог щодо реєстрації та податків залишається проблемою; влада продовжує наголошувати на правильній документації та дотриманні вимог муніципалітету як для житлових, так і для комерційних орендів.
Орендні доходи в великих містах залишаються привабливими, при цьому Центральна статистична організація оцінює середні річні доходи в межах 7% і 10% для житлової нерухомості в Багдаді та Ербілі. Однак ринок характеризується значними регіональними диспропорціями: поки регіон Курдистану продовжує залучати іноземні інвестиції та експатів, південні та центральні провінції стикаються із триваючими викликами, пов’язаними з розвитком інфраструктури та безпекою.
Дивлячись у майбутнє, орендний ринок, як очікується, залишиться стійким до 2025 року і далі. Ключові фактори включають молоду та зростаючу популяцію, урбанізацію та урядові ініціативи, спрямовані на стимулювання житлового сектору. Проте ризики залишаються—включаючи регуляторну невизначеність, коливання доходів від нафти та періодичні порушення безпеки—які можуть вплинути на довгострокову впевненість інвесторів. Зусилля в сфері політики з боку Міністерства житлового будівництва, будівництва та громадських муніципалітетів, як очікується, націлюватимуться на доступне житло та проекти міської регенерації, що далі формуватиме динаміку попиту та пропозиції в орендному секторі.
Підсумовуючи, орендний ринок Іраку в 2025 році позначений стійкістю і поступовою модернізацією, підкріпленою правовими реформами та постійними демографічними змінами. Учасникам ринку слід уважно стежити за законодавчими змінами та вимогами щодо виконання, оскільки вони відіграватимуть вирішальну роль у формуванні прозорості ринку, настрою інвесторів та захисту прав орендарів у наступні роки.
Ключові статистичні дані та показники орендного ринку 2025 року
Орендний ринок в Іраку продовжує відображати ширші соціально-економічні динаміки країни, під впливом постійної урбанізації, внутрішньої міграції та зусиль з відновлення. Станом на 2025 рік, доступні дані Міністерства планування Республіки Ірак свідчать про стабільне зростання попиту на як житлові, так і комерційні орендні приміщення, особливо в великих містах, таких як Багдад, Басра та Ербіль. Міське населення оцінюється більш ніж у 71% від загальної кількості населення Іраку, що підкріплює стійкий попит на орендне житло.
- Попит на житлову оренду: За даними Центральної статистичної організації Іраку ЦСО, частка домогосподарств, які проживають у орендованих приміщеннях, зросла до приблизно 23% по всій країні на початку 2025 року, що є помітним зростанням в порівнянні з попередніми роками. Це пов’язано з триваючими внутрішніми переселеннями, поверненням населення та молодіжною демографією, що вступає на ринок житла.
- Тенденції цін на оренду: В Багдаді середні місячні орендні платежі за стандартну двокімнатну квартиру варіюються від 700,000 до 1,200,000 іракських динарів, залежно від району та зручностей, як зазначено в даних губернаторства Багдаду. В Ербілі ціни дещо вищі, що відображає економічну роль міста та його відносну стабільність.
- Комерційна оренда: Національна інвестиційна комісія НІК відзначила зростання попиту на комерційну нерухомість, особливо в сфері логістики, роздрібної торгівлі та офісних приміщень, що зумовлено відновленням та припливом прямих іноземних інвестицій. Середні місячні орендні платежі за комерційні приміщення в центральному Багдаді та Ербілі коливаються від 1,500,000 до 3,500,000 іракських динарів.
- Рівні вакантності та зайнятості: Дані Міністерства планування МП свідчать, що рівень зайнятості житлових приміщень перевищує 88% в урбаністичних центрах, тоді як рівень вакантності для комерційних приміщень залишається нестабільним через зміни в бізнес-активності та міркування безпеки.
- Правова та регуляторна контекс: Орендний ринок продовжує регулюватись Цивільним кодексом № 40 від 1951 року, оновлення та виконання якого відбувається під контролем Міністерства юстиції. Нещодавні вказівки підкреслюють права орендарів та процедурні вимоги до реєстрації орендних угод, але неформальні орендні угоди залишаються поширеними, особливо в менш регульованих регіонах.
Дивлячись вперед, Міністерство планування прогнозує, що попит на оренду в містах Іраку продовжить зростати до 2027 року, що зумовлене демографічним зростанням, зусиллями з економічного відновлення та продовженням внутрішньої міграції. Однак доступність залишається основною проблемою, і урядові діячі все більше концентрують увагу на розширенні доступного житла та формалізації практик ринку оренди.
Розподіл за великими містами: Багдад, Басра, Ербіль та інші
Орендний ринок в основних містах Іраку—Багдаді, Басрі та Ербілі—відображає ширші динаміки міського зростання, регуляторні структури та економічне відновлення після конфлікту. У 2025 році сектор продовжує еволюціонувати на фоні триваючого відновлення та демографічних змін.
- Багдад: Як столиця та економічний центр, Багдад відчуває постійний попит на житлову та комерційну оренду. Наступальне зростання населення та урбаністична міграція призвели до нестачі житла, з середніми місячними орендними платежами за двокімнатні квартири в центральних районах від 650,000 до 1,200,000 іракських динарів (IQD). Міністерство будівництва, житлового господарства, муніципалітетів та громадських робіт надає пріоритет новим житловим проектам, але пропозиція все ще відстає від попиту, штовхаючи ціни вгору.
- Басра: Південне портове місто Іраку та нафтова столиця, Басра, демонструє орендний ринок, чутливий до коливань у нафтовому секторі. Економічна роль міста приваблює як внутрішніх, так і зарубіжних працівників, що підтримує стійкий попит на орендну нерухомість. Губернаторство Басри підкреслює триваючі інвестиції в інфраструктуру, але неформальні поселення залишаються викликом, ускладнюючи регуляторне дотримання та захист прав орендарів.
- Ербіль: В регіоні Курдистану Іраку Ербіль зростаюча громада експатів і бізнесу стимулює активний ринок оренди. Курдистанська інвестиційна рада повідомляє про стабільний приплив інвестицій у житлові та змішані проекти. Орендні ставки в основних районах залишаються відносно високими, відображаючи стабільність та регуляторну чіткість під правовою базою Курдистанського регіонального уряду, яка відрізняється від федеральних законів і часто сприймається як більш дружня до інвесторів.
- За межами великих міст: Вторинні міста, такі як Мосул і Наджаф, спостерігають поступове відновлення орендного ринку. Відновлення після конфлікту в Мосулі, наприклад, сприяє житловим програмам, контрольованим Національним координаційним комітетом з відновлення Іраку, при цьому орендні ставки залишаються нижчими, але зростають, коли інфраструктура відновлюється.
З юридичної точки зору, іракський парламент встановив орендні закони, які вимагають письмових контрактів, обмеження на виселення без належного процесу та механізми вирішення спорів. Однак виконання варіюється в залежності від міста, причому регуляторне дотримання є більш стійким в Ербілі, ніж у Багдаді чи Басрі. Прогноз на 2025 рік та інші роки залишається обережно оптимістичним: продовження урбанізації та відновлення супроводжуватиме зростання оренди, хоча обмеження пропозиції та юридичні невизначеності в деяких регіонах можуть стримувати стабільність ринку.
Правова база: Орендні закони, контракти та права орендарів
Правова база, що регулює орендний ринок Іраку, головним чином заснована на Цивільному кодексі Іраку (Закон № 40 від 1951 року), який визначає основні принципи договорів оренди, обов’язки орендарів і орендодавців та механізми вирішення спорів. Хоча Цивільний кодекс застосовується по всій країні, місцеві постанови та адміністративні практики в таких великих містах, як Багдад, Басра та Ербіль можуть впливати на виконання та процедури оренди.
Орендні контракти в Іраку, як правило, є письмовими угодами, що визначають тривалість, суму оренди, умови оплати та відповідальність за обслуговування та комунальні послуги. Відповідно до статті 722 Цивільного кодексу, оренди повинні бути виконані в письмовій формі, щоб бути офіційно визнаними, хоча усні угоди можуть бути умовно дійсними для коротших термінів. Стандартні контракти часто вимагають реєстрації у муніципальних органах для забезпечення виконуваності та з метою оподаткування та запобігання неформальним виселенням (Міністерство юстиції).
Права орендарів доступні під охороною закону, особливо щодо захисту права на проживання та справедливих процесів виселення. Цивільний кодекс зазначає, що орендарів не можна виселяти без дійсної правової підстави та належного повідомлення, за винятком випадків серйозного порушення договору. Процедури виселення вимагають судового наказу, і орендарі можуть оскаржити виїзд через судову систему. На практиці виконання цих прав може варіюватися, особливо в районах, що піддаються конфлікту або адміністративним слабкостям (Верховна судова рада).
У регіоні Курдистан Іраку існує особлива правова база. Парламент Курдистану ухвалив спеціальне законодавство для регулювання відносин між орендодавцями та орендарями, вводячи додаткові заходи захисту та вимоги до реєстрації орендних угод і посередництва у спорах. Ці регіональні регламенти мають на меті забезпечити більшу прозорість та формалізацію орендного ринку в Ербілі, Духоку та Сулейманії.
Дотримання орендних законів залишається викликом. Офіційні дані свідчать, що значна частина орендних угод, особливо в центральному та південному Іраку, є неформальними і не зареєстрованими у місцевих органах. Міністерство планування оцінює, що неформальні оренди складають до 30% міських житлових угод, ускладнюючи правові механізми як для орендарів, так і для орендодавців. Ця неформальність також перешкоджає збору даних та нагляду за політикою.
Дивлячись у 2025 рік та далі, іракський уряд підтвердив наміри модернізувати законодавство про оренду та поліпшити виконання. Оцифрування реєстрації контрактів та покращення захисту орендарів перебувають на стадії розгляду, з метою стимулювання інвестицій у житловий сектор та зміцнення правової визначеності. У міру прискорення урбанізації та зростання попиту на житло ефективне виконання законів про оренду буде критично важливим для сприяння стабільному та справедливому ринку оренди.
Оподаткування та виконання: Що повинні знати орендодавці та орендарі
Регуляторна база, що регулює орендний ринок в Іраку, формується поєднанням давніх правових положень та нещодавніх ініціатив, спрямованих на модернізацію угод, пов’язаних з нерухомістю. Головним законодавством є Цивільний кодекс Іраку 1951 року, який продовжує регулювати відносини між орендодавцями та орендарями, включаючи формування договорів, вирішення спорів та процедури виселення. Згідно з цим кодексом, обидві сторони можуть вільно узгоджувати оренду та умови угоди, за умови, що вони не суперечать громадському порядку або встановленим законам. Договори оренди повинні бути укладені в письмовій формі для доказових цілей, і контракти зазвичай визначають оренду, тривалість та обов’язки з технічного обслуговування (Міністерство юстиції).
Що стосується оподаткування, доходи від нерухомості підлягають загальному Закону про прибутковий податок для компаній, який застосовується до осіб та юридичних осіб, що отримують орендні доходи в Іраку. Орендні доходи є частиною загального оподатковуваного доходу, з податковими ставками для фізичних осіб загалом на рівні 15%, хоча ставки та винятки можуть змінюватися в залежності від конкретних обставин та місцевих муніципальних постанов (Міністерство фінансів). Орендарі не підлягають прямому оподаткуванню своїх орендних платежів, але повинні забезпечити дотримання норм через належну документацію та дотримання умов контракту.
Муніципалітети можуть накладати додаткові збори на власників нерухомості, такі як щорічний податок на майно або збори за обслуговування, особливо в урбаністичних центрах, таких як Багдад, Ербіль та Басра. Ці збори фінансують місцеву інфраструктуру і повинні бути сплачені, щоб уникнути юридичних суперечок або переривань у комунальних послугах (Муніципалітет Багдаду). Виконання також передбачає реєстрацію орендних контрактів у місцевих органах; в регіоні Курдистан, наприклад, реєстрація орендних угод є обов’язковою, а недотримання може призвести до штрафів або юридичних дій (Курдистанський регіональний уряд).
Нещодавні роки стали свідками посиленого контролю за угодами з нерухомістю, частково для вирішення ризиків відмивання грошей та фінансування тероризму. Як орендодавці, так і орендарі все частіше зобов’язані надавати документи, що підтверджують особу і джерело коштів відповідно до законодавства Іраку щодо боротьби з відмиванням грошей (Центральний банк Іраку).
Ключові статистичні дані свідчать про активний орендний ринок: в Багдаді середні орендні ставки на житло зросли на 8–12% в рік з 2022 року, що відображає урбаністичну міграцію та обмежену нову пропозицію житла. Комерційні орендні ставки в центральних районах також мають тенденцію до зростання, хоча в повільнішому темпі (Міністерство планування). Дивлячись вперед до 2025 року та пізніше, очікується, що регуляторні реформи ще більше формалізують сектор, зміцнять захист прав орендарів та спростять дотримання податкових вимог, при цьому уряд активно розглядає оновлення Цивільного кодексу та системи реєстрації нерухомості.
Економічні фактори: Нафта, відновлення та урбанізація
Орендний ринок Іраку в 2025 році формується під впливом комбінації економічних факторів, зокрема доходів від нафти, зусиль з відновлення та швидкої урбанізації. Економіка Іраку залишається сильно залежною від експорту нафти, при цьому нафта становить понад 90% державних доходів. Коливання глобальних цін на нафту безпосередньо впливають на публічні витрати, інфраструктурні проекти і, відповідно, на попит на житлову та комерційну оренду. Після відновлення цін на нафту після 2022 року державні бюджети на 2024 та 2025 роки пріоритетно зосередилися на відновленні та зайнятості у державному секторі, підтримуючи економічну діяльність в містах та збільшуючи попит на орендну нерухомість у ключових містах, таких як Багдад, Басра та Ербіль (Міністерство фінансів – Республіка Ірак).
Відновлення залишається домінуючою силою в ринковій нерухомості. Після років конфліктів та втрат в інфраструктурі Ірак запустив багатомільярдні програми, зосереджені на відновленні житла, шкіл та комунальних послуг, часто у партнерстві з міжнародними організаціями. Ці зусилля—особливо в Мосулі, Рамаді та Фаллюджі—призвели до зростання попиту на житло, значну частину якого задовольняє ринок оренди через обмежену можливість отримати іпотеку та високі ціни на нерухомість (Міністерство планування – Республіка Ірак). Крім того, відновлення також стимулювало внутрішню міграцію, оскільки працівники та родини переїжджають до урбаністичних центрів, ще більше посиливши попит на оренду.
Урбанізація прискорюється, до 2025 року очікується, що міське населення перевищить 72%. Міграція з села до міста, спричинена економічними можливостями та поліпшенням послуг, особливо виражена в Багдаді та регіоні Курдистан. Ця тенденція чинить тиск на орендні ціни та рівні вакантності, особливо в умовах, коли нове будівництво не встигає за попитом (Центральна статистична організація – Республіка Ірак).
Юридично, орендний сектор регулюється Цивільним кодексом та Законом про оренду № 87 від 1979 року, які визначають умови оренди, права орендарів та механізми вирішення спорів. Однак виконання та дотримання прав можуть варіюватися в залежності від регіону, при цьому Курдистанський регіональний уряд підтримує власні регламенти та адміністративні процедури (Курдистанський регіональний уряд). Відсутність єдиної національної політики щодо житла та обмежене формалізування орендних угод сприяють юридичній невизначеності та періодичним суперечкам.
Ключові статистичні дані підкреслюють динамічність сектора: частка домогосподарств, що живуть в орендованих приміщеннях, поступово зросла і нині оцінюється більше 35% в великих містах. Орендні ставки на житло в Багдаді та Ербілі зросли приблизно на 10-15% в рік з 2023 року, що відображає як тиск від відновлення, так і зміни в демографії. Дивлячись в майбутнє, продовження урбанізації, відновлення та державні інвестиції, зумовлені нафтою, повинні підтримувати зростання ринку оренди до 2027 року, хоча ризики залишаться через волатильність цін на нафту та політичну невизначеність (Центральна статистична організація – Республіка Ірак).
Іноземні інвестиції та експати: Можливості та перешкоди
Орендний ринок Іраку в 2025 році представляє собою одночасно можливості та перешкоди для іноземних інвесторів та експатів, що формується на основі зміни правових рамок, попиту на ринку та вимог щодо виконання. Постійне відновлення Іраку, зростання населення та тенденції урбанізації зберегли попит на житлові та комерційні орендні приміщення, особливо в великих містах, таких як Багдад, Ербіль та Басра. Однак регуляторне середовище і операційне середовище залишаються складними.
Юридично, Ірак дозволяє іноземцям та юридичним особам орендувати нерухомість, хоча пряме володіння зазвичай обмежене, за винятком регіону Курдистан, де ухвалені більш ліберальні закони про інвестиції. Міністерство юстиції курирує реєстрацію власності та виконання орендних угод. Національна інвестиційна комісія (НІК) надає керівництво та затвердження іноземним інвестиціям, у тому числі довгостроковим орендам. Регион КРГ, під своїм офіційним законодавством, дозволяє іноземцям володіти та орендувати нерухомість з меншими обмеженнями, що розширює доступний ринок оренди для експатів та іноземних інвесторів.
Закони про оренду регулюються переважно Цивільним кодексом Іраку (Закон № 40 від 1951 року), який визначає вимоги до договорів оренди, права орендарів та механізми вирішення спорів. На практиці угоди з оренди повинні реєструватися в місцевому реєстрі нерухомості, а спори розглядаються в цивільних судах. Примітно, що закон не обмежує орендні ставки, що дозволяє сторонам вільно узгоджувати їх за взаємною згодою, але тим не менш, він надає захист від незаконного виселення та вказує терміни повідомлень для розірвання договору. Останніми роками уряд вживає заходів для модернізації та оцифрування процесів реєстрації власності та виконання контрактів, з метою підвищення прозорості та правової визначеності (Міністерство юстиції).
Статистика ринку показує постійний попит на орендні приміщення, при цьому КРГ повідомляє про високі показники зайнятості як житлових, так і комерційних одиниць в Ербілі та Сулейманії. За даними Національної інвестиційної комісії, іноземні інвестиції в нерухомість, включаючи оренду, зростають з 2022 року, при цьому сектор готельного бізнесу та сервісних квартир викликають особливий інтерес серед експатів та багатонаціональних компаній.
Перспективи ринку оренди залишаються позитивними, підкріпленими урядовими заохоченнями для іноземних інвесторів, триваючими зусиллями з відновлення та стратегічним прагненням Іраку до диверсифікації своєї економіки. Проте залишаються проблеми: бюрократичні затримки, юридичні невизначеності та ризики виконання контрактів за межами КРГ можуть створити труднощі. Дотримання вимог щодо протидії відмиванню грошей (AML) та реєстрації є критично важливим; Центральний банк Іраку та Міністерство юстиції підвищили контроль за великими угодами. Для експатів та іноземних компаній окупна місцева співпраця та ретельне юридичне обстеження настійно рекомендуються для орієнтування в еволюційних регуляторних рамках.
Виклики: Безпека, інфраструктура та регуляції
Орендний ринок в Іраку стикається зі значними викликами, корені яких закладені в проблемах безпеки, дефіцитах інфраструктури та регуляторних невизначеностях, які продовжують формувати динаміку сектора станом на 2025 рік та в майбутньому.
Проблеми безпеки: Орендний сектор Іраку безпосередньо залежить від постійної нестабільності в умовах безпеки, особливо в регіонах, які історично були схильні до конфліктів. Незважаючи на деякі зусилля з стабілізації, періодичне насильство та присутність недержавних акторів в окремих провінціях створюють ризики для власників нерухомості та орендарів. Це призвело до регіональних диспропорцій: в той час як такі міста, як Ербіль та частини Багдада, відчули відносну стабільність, інші райони все ще стикаються з труднощами в залученні довгострокових орендарів або інвестицій через проблеми безпеки. Міністерство внутрішніх справ продовжує приділяти пріоритетну увагу безпеці в містах, але проблеми залишаються, впливаючи як на житлову, так і на комерційну оренду.
Дефіцити інфраструктури: Інфраструктура Іраку, пошкоджена десятиліттями конфліктів та недофінансування, є ще однією великою перешкодою. Нехтування електроенергією, недостатнє водопостачання та погане дорожнє сполучення обмежують привабливість багатьох районів як для іноземних, так і для вітчизняних орендарів. У Багдаді та Басрі, наприклад, продовжуються зусилля з покращення інфраструктури електропостачання та санітарії, але прогрес залишається повільним та нерівномірним. Міністерство планування ВП визнало ці недостатки як головний пріоритет у своєму Національному плані розвитку на 2024-2028 роки, підкреслюючи потребу в значних державних та приватних інвестиціях для задоволення попиту на житло та поліпшення життєвих стандартів.
Регуляторне та юридичне дотримання: Правова база, що регулює орендні угоди в Іраку, характеризується складністю та непослідовністю. Хоча Цивільний кодекс Іраку надає загальні принципи для оренди нерухомості, відсутність єдиного, оновленого закону про оренду призводить до частих суперечок стосовно підвищення орендної плати, процедур виселення та прав орендарів. Місцеві суди часто стикаються з затримками у вирішенні таких справ, а регуляторний нагляд значно варіюється між губернаторствами. Міністерство юстиції МЮ ініціювало реформи з метою спростити реєстрацію нерухомості та уточнити виконання орендних угод, але впровадження йде повільно. Дотримання формальностей контракту також залишається проблемою, особливо в неформальних поселеннях, де документація є мінімальною або відсутня.
Ключові статистичні дані та перспективи: За даними Центральної статистичної організації, орендні ціни в ключових урбаністичних центрах зросли приблизно на 5–7% в рік у 2024 році під впливом зростання населення та обмеженої нової пропозиції житла. Рівень вакантності залишаеться високим у зонах, які зазнали конфлікту, але поступово зменшується в відносно стабільних регіонах. Дивлячись у майбутнє, прогнози на 2025 рік та наступні роки залежать від збереження поліпшень безпеки, модернізації інфраструктури та регуляторного вдосконалення. Без прискорення реформ та інвестицій ринок оренди, ймовірно, залишиться фрагментованим, з тривалими проблемами в доступі, доступності та правовій безпеці як для орендодавців, так і для орендарів.
Перспективи: Прогнози на 2025–2029 роки
Перспективи орендного ринку Іраку між 2025 та 2029 роками формуються складною взаємодією демографічних тенденцій, правових реформ та зусиль з економічного відновлення. Станом на 2025 рік, попит на орендне житло в великих містах, таких як Багдад, Басра та Ербіль, залишається стабільним, підживлюваним триваючою урбанізацією, зростанням населення та поверненням внутрішньо переміщених осіб (Міністерство планування, Республіка Ірак). Згідно з останніми оцінками, до 2030 року міське населення Іраку має перевищити 70%, що інтенсифікує тиск на орендний сектор і ймовірно стійко утримуватиме зростаючі тренди в орендних цінах.
З юридичної точки зору, орендний ринок Іраку регулюється Цивільним кодексом (Закон № 40 від 1951 року) та Законом про оренду (Закон № 87 від 1979 року), які регулюють угоди оренди, права орендодавців та орендарів і процедури виселення. Примітно, що ці закони не зазнали значної реформи в останні роки, але обговорення в рамках Ради представників сигналізували про можливі оновлення, щоб вирішити реалії ринку, такі як стандартизовані умови оренди та розширений захист прав орендарів. Будь-які законодавчі зміни в 2025–2029 роках можуть вплинути на стан дотримання, вимагючи від власників власності та агентств нерухомості адаптувати свої контрактні практики.
Ключові статистичні дані від Центральної статистичної організації свідчать про те, що орендні ставки зросли стабільно з 2021 року, середні орендні ставки на житло в Багдаді збільшилися приблизно на 7% в рік. Рівні вакантності залишаються низькими в центральних урбаністичних районах, що відображає триваючий дефіцит пропозиції. Тим часом, зусилля уряду стимулювати приватні інвестиції в будівництво житла, як зазначено Міністерством житлового будівництва, будівництва, муніципалітетів та громадських робіт, очікується, поступово полегшать тиск на ринок оренди, хоча нова пропозиція може не повністю відповідати попиту в цей період.
Дотримання існуючих орендних законів варіюється в різних регіонах, при цьому Курдистанський регіональний уряд (КРГ) підтримує власну нормативну базу та механізми виконання (Курдистанський регіональний уряд). Постійна децентралізація адміністративної влади може призвести до більшої регіональної різноманітності в практиках ринку оренди.
Глядачи у майбутнє, орендний ринок в Іраку, як прогнозується, залишиться вигідним для орендодавців, з підвищенням орендної плати, яке перевищуватиме інфляцію, особливо в районах, що зазнають відновлення та економічних інвестицій. Ризики включають постійні нестачі житла, правові невизначеності та можливу волатильність через безпекові або політичні зрушення. Проте, якщо заплановані державні житлові проекти та приватні інвестиції реалізуються, поступова стабілізація орендних цін та поліпшення дотримання нормативних стандартів можуть бути передбачені до кінця 2029 року.
Ресурси та офіційні контакти для учасників ринку
Орендний ринок Іраку в 2025 році підлягає впливу різноманітних офіційних організацій та ресурсів, які регулюють, контролюють та надають підтримку орендодавцям, орендарям, інвесторам та іншим учасникам ринку. Навігація в цьому середовищі вимагає знайомства з державними органами, правовими рамками та професійними асоціаціями.
-
Міністерство юстиції (MoJ):
Міністерство юстиції курирує реєстрацію оренди, виконання орендних контрактів та вирішення спорів. Міністерство також надає публічний доступ до правових документів, пов’язаних з власністю, та веде облік судових рішень, що стосуються законодавства про оренду. -
Міністерство будівництва, житлового господарства, муніципалітетів та громадських робіт:
Міністерство будівництва, житлового господарства, муніципалітетів та громадських робіт відповідає за встановлення міських політик в сфері житла, видачу дозволів на будівництво та управління державними житловими проектами. Вебсайт міністерства пропонує оновлення щодо змін у політиці та розвитку інфраструктури, що стосується орендного сектора. -
Муніципалітет Багдаду та місцеві губернаторства:
Місцеві органи, такі як Муніципалітет Багдаду та відповідні офіси губернаторів, надають інформацію про зонування власності, муніципальні регламенти та вимоги до ліцензування оренди для різних районів. Їхні портали часто включають завантажувані форми та плани зборів для орендодавців та керуючих нерухомістю. -
Дирекція реєстрації нерухомості:
Дирекція реєстрації нерухомості (під міністерством юстиції) займається веденням офіційних записів власності, титульних угод та підтвердженням орендних угод. Ця дирекція є ключовою точкою контакту для перевірки законності орендних контрактів та права власності на нерухомість. -
Іракська асоціація адвокатів:
Для юридичних консультацій з питань законодавства про оренду чи вирішення суперечок учасники ринку можуть звернутися до Іракської асоціації адвокатів, яка має каталог ліцензованих юристів, що спеціалізуються на праві нерухомості та оренді. -
Генеральна комісія з податків:
Орендодавці та інвестори в нерухомість повинні дотримуватись податкових зобов’язань щодо орендного доходу. Генеральна комісія з податків надає офіційні рекомендації щодо податкових ставок, вимог до подання звітності та будь-яких винятків, що застосовуються до орендної нерухомості. -
Професійні асоціації з нерухомості:
Такі організації, як Іракська асоціація нерухомості (контактна інформація доступна через ТПП Багдада), пропонують можливості для нетворкінгу, оновлення ринку та навчання для фахівців у сфері нерухомості.
Для отримання актуальних форм, процедур та регуляторних оголошень учасникам ринку слід регулярно консультуватися з офіційними веб-сайтами або офісами цих організацій. Пряме взаємодія настійно рекомендується, оскільки процеси та вимоги можуть варіюватися за губернаторством і підлягають періодичним змінам в законодавстві.
Джерела та посилання
- Центральна статистична організація
- Міністерство юстиції
- Міністерство планування, Республіка Ірак
- Центральна статистична організація (ЦСО) Іраку
- Національна інвестиційна комісія
- Курдистанський регіональний уряд
- Парламент Курдистану
- Міністерство фінансів
- Муніципалітет Багдаду
- Центральний банк Іраку
- Міністерство планування
- Центральний банк Іраку
- Курдистанський регіональний уряд
- Генеральна комісія з податків